ЕТИКЕТ ДОДЖО

1. Учні кланяються та вимовляють «ОСУ» при вході в будівлю школи та тренувальний зал Доджо. При вході в Доджо учні кланяються та вимовляють «ОСУ» у напрямку центру приміщення та у напрямку «ШИНЗЕН». Додатковий уклін робиться у бік учнів, які вже перебувають у приміщенні.

2. Учні повинні на тренуванні працювати на повну силу. Ті, що запізнилися до початку тренування, кланяються в напрямку центру зали, вимовляють «ОСУ» і сідають у положенні «СЕЙЗА» із заплющеними очима і опущеною головою; вони сидять доти, доки їх не запросять приєднатися до групи. Після запрошення ті, хто запізнився, перебуваючи в положенні «СЕЙЗА», кланяються і вимовляють «ОСУ» або «ШИТСУРЕЙ ШИМАСУ» («Прошу вибачення за занепокоєння»). Потім ті, що запізнилися, стають наприкінці групи, намагаючись не проходити перед групою, особливо перед старшими.

3. Учні тримають себе і свою форму (доги, накладки, рукавички, раковину та ін.) у чистому, акуратному стані та заохочують інших чинити таким же чином. Дозволяється одягати на тренування лише чисте біле доги. Офіційні емблеми кіокушин-карате дозволяється розміщувати на лівому боці грудей уніформи. Усі порвані місця повинні бути акуратно зашиті. Постійно неохайна та невідремонтована уніформа показує недбале та неповажне ставлення учня до своїх товаришів за групою та до Доджо.

4. Не поправляйте доги в процесі тренування, поки Вам не скажуть зробити це. Якщо ж виникла потреба поправити уніформу в процесі тренування, зробіть це швидко і без метушні, повернувшись обличчям до задньої стінки.

5. Відповідна повага має виражатися всім учням вищого спортивного рівня та старшим за віком. Усі учні повинні встати і вимовити «ОСУ», коли входить у кімнату старший за становищем чи чорний пояс.

6. Перед зверненням або вітанням старшого учня чи інструктора учень повинен вимовити «ОСУ» та вклонитися. Те саме робиться і після закінчення розмови чи звернення. Цей ритуал повинен дотримуватися також і поза Доджо, оскільки учні завжди повинні поважати свого семпая. Якщо становище чи спортивний рівень Вашого співрозмовника невідомі, необхідно завжди звертатися як до старшого.

7. При потиску рук один одному використовуйте дві руки, показуючи довіру і скромність і вимовляючи «ОСУ». Подібний ритуал дотримується і поза Доджо, особливо стосовно старшим за званням.

8. Учні відповідають на запитання інструктора або старшого за рівнем із гучною вимовою «ОСУ» та негайно реагують на його команду. Повільне чи байдуже реагування вважається неввічливим.

9. У процесі тренування учні повинні повністю зосереджуватись на виконанні техніки чи інших завдань інструктора, ні на що не відволікаючись. Найглибша повага і щире ставлення виражається інструктором і до своїх товаришів по Доджо. Не слід починати займатися кіокушин-карате без серйозного відношення, яке карате заслуговує.

10. У процесі тренування учням часом дозволяється за командою «розслабитися сидячи» прийняти «турецьку позу» «АНЗА» (ноги схрещені попереду сидячи). Під час розслаблення слід сидіти спокійно і не відволікатися на розмови чи інші сторонні дії.

11. Учні не мають права виходити із зали без дозволу. Якщо виникла термінова необхідність покинути зал, зробіть це належним чином і після повернення поясніть інструкторові причину свого виходу із зали.

12. Для запобігання можливим травмам учні не повинні носити на тренуванні прикраси, годинники або інші гострі предмети. Дозволено перебувати на тренуванні в окулярах, наказаних лікарем, але під час вільного бою окуляри необхідно зняти або бути в контактних лінзах. Рекомендується також використання накладок на гомілку та на кисті рук, нагрудників для дівчат та пахових раковин для учнів чоловічої статі.

13. Традиційно тренувальний зал є шанованим місцем, тому учні не повинні перебувати в залі в головних уборах, вуличному взутті, а також вживати грубі та нецензурні вирази. У залі не дозволяється жувати жуйку, вживати їжу чи напої. Куріння заборонено по всій території Доджо.

14. Усі учні прибирають зал після тренування. Загалом, учні повинні дбати про тренувальний зал, як про шановне та особливе місце.

15. Учні повинні поважати дух товариства в Доджо і не завдавати шкоди образу кіокушин-карате неспортивною, нелояльною або непристойною поведінкою, а також у процесі вільного бою не виявляти ворожого ставлення до опонента, коли небезпека травми значно збільшується.

16. Усі члени Доджо повинні утримуватися від пліток, зневажливих та принижувальних зауважень щодо інших шкіл та стилів бойових мистецтв.

17. Учні, які бажають брати участь у змаганнях та чемпіонатах, до подання заявки повинні проконсультуватися із сенсеєм.

18. Учні, які бажають відвідати інші школи кіокушинкай, спочатку мають спитати дозволу у сенсея. Учні, які бажають тренуватися у філії школи кіокушинкай, повинні мати діючу картку члена Міжнародної організації кіокушинкай та отримати лист-рекомендацію від сенсею. Перебуваючи у філії, учень повинен висловлювати відповідну повагу, доброзичливість та скромність по відношенню до учнів та інструкторів.

19. Усі учні повинні гідно поводитися всередині Доджо та поза ним, щоб гідно представляти Міжнародну організацію кіокушинкай. Учні не повинні застосовувати бойову техніку з метою травмувати навмисне будь-яку людину, крім випадків, коли їхнє життя та життя їхніх близьких перебувають у безпосередній небезпеці.

20. Учні повинні прагнути бути м’якими та врівноваженими у повсякденному житті, залишатися зібраними, розсудливими та запобіжними у всіх своїх діях. Ніколи не забувайте про дух кіокушинкай, девіз якого говорить: «Тримайте свою голову низько (будьте скромними), погляд високо (будьте честолюбні), будьте стриманими в словах (слідкуйте за сказаним) і добрими в серці (ставтеся до інших з повагою та доброзичливістю). Ставтеся до своїх батьків шанобливо». ОСНОВНОЮ МЕТОЮ КІОКУШИН-КАРАТЕ Є НЕ ПЕРЕМОГА ЧИ ПОРАЗКА, А ВДОСКОНАЛЕННЯ ХАРАКТЕРІВ ТИХ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ.

ЦЕРЕМОНІЯ ВІДКРИТТЯ ТРЕНУВАННЯ

1. Учні вишиковуються в одну шеренгу відповідно до рівня майстерності за кольором поясів, обличчям до центру зали. Власники чорного поясу вишиковуються у першому ряду, решти поясів — за рівнем зменшення рівня майстерності, починаючи з правого флангу, якщо стояти обличчям до шеренги, зберігаючи однакову відстань між товаришами зліва і справа. Залежно від розмірів зали може виникнути потреба у додаткових шеренгах.

2. Команда «СЕЙЗА» дається інструктором, і учні сідають навколішки в традиційній позі: пряма спина, стислі кулаки на передній частині стегна. Погляд спрямований перед собою.

3. За командою «ШИНЗЕН НІ РЕЙ» (літ. «Уклін Богам», уклін робиться у бік портрета Сосая або вівтаря, оскільки Сосай після своєї смерті став «Богом» відповідно до японської традиції Сінто) учні кланяються і вимовляють «ОСУ».

4. За командою «МОКУСО» («Медитація»), учні заплющують очі і намагаються зосередити свої думки та увагу на майбутньому тренуванні.

5. Після 1-2 хвилин медитації подається команда «МОКУСО ЯМЕ» («Кінець медитації») та учні розплющують очі.

6. За командою «ШИХАН НІ РЕЙ» учні кланяються та вимовляють «ОСУ».

7. Інструктор дає команду підвестися і починає тренування. Якщо Доджо є «ТАЙКО», японський барабан, заняття починаються з боєм барабана. Поки бій барабана триває, учні сідають у «СЕЙЗА».

ЦЕРЕМОНІЯ ЗАКІНЧЕННЯ ТРЕНУВАННЯ

1. Учні вишиковуються в шеренгу.

2. Інструктор пропонує команду «СЕЙЗА».

3. За командою ШИНЗЕН НІ РЕЙ, учні кланяються і вимовляють ОСУ на честь Сосая.

4. Одна людина, інструктор чи старший із учнів, починає вголос декламувати сім пунктів ДОДЖО КУН («Клятва школи») і всі учні повторюють клятву за ним.

5. Та сама людина вимовляє «МОКУСО» і всі учні заплющують очі для медитації.

6. Після 1-2 хвилин за командою «МОКУСО ЯМЕ» учні розплющують очі.

7. За командою «КАНЧО НІ РЕЙ» учні кланяються та вимовляють «ОСУ» на його честь. (Цей уклін може бути скасований як зайвий, якщо вимовляється команда “ШИХАН НІ РЕЙ”, яка адресована всім шиханам, у тому числі і канчо).

8. За командою «ШИХАН НІ РЕЙ» та/або «СЕНСЕЙ НІ РЕЙ» усі учні кланяються присутнім інструкторам.

9. Учень з найвищим званням дає групі команди «СЕМПАЙ НІ АРІГАТО ГОЗАЙМАШИТА», що означає подяку семпаям (старшим учням) та «ОТАГАЙ НІ АРІГАТО ГОЗАЙМАШИТА», що означає подяку на адресу ОТАГАЙ (один одному). Після кожної команди учні кланяються та вимовляють «АРІГАТО ГОЗАЙМАШИТА».

10. Інструктор закінчує тренування словами «ТРЕНУВАННЯ ЗАКІНЧЕНО» і дає команду учням підвестися. Всі учні по черзі підходять до інструктора і двома руками тиснуть йому руку, починаючи з учнів вищих щаблів. Іноді інструктор може не обмінюватися рукостисканнями з учнями і лише кланятися їм, коли вони підходять подякувати йому.

11. Після тренування всі учні беруть участь у вологому прибиранні підлоги залу та Доджо. Якщо використовується барабан «ТАЙКО», прибирання відбувається у супроводі ударів у барабан. Навіть якщо команда «ПРИБРАТИ ЗАЛ» не подається, учні все одно звільняють приміщення Доджо та зал від сміття та упорядковують роздягальню та душову.

*Удари у барабан.

На початку занять барабан ударяють наступним чином:

Чотири удари з різницею приблизно в секунду, що японською означає “Давайте починати” Це повторюється 3 рази, з паузами в 2-3 секунди між кожною серією ударів. Потім у барабан б’ють 6 разів, знову з різницею в секунду між кожним ударом, що японською означає: “Ми тренуємося, щоб стати сильними”. Це повторюється ще раз. Потім виконується довгий тривалий бій, який починається дуже повільно і поступово набирає швидкість, поки не стає дуже швидким, при цьому в міру виконання знижується сила бою. Після короткої паузи один сильний удар закінчує процедуру.

Чотири удари – три рази;

Шість ударів – двічі;

Довгий розгорнутий бій;

Один останній удар.

Наприкінці занять у барабан б’ють так:

Три удари з різницею за секунду між ударами. Це робиться тричі. Три удари означають японською “Ми закінчили тренуватися”. Потім сім ударів, що японською означає “Ідіть прямо додому, не витрачаючи час у порожню”. Це виконується двічі. За цими ударами слідує довгий тривалий бій як на початку.

Коротко:

Три удари – три рази;

Сім ударів – двічі;

Довгий розгорнутий бій;

Один останній удар.

Про Етикет Доджо

Ці правила ґрунтуються на здоровому глузді, хороших манерах та традиціях Японії – батьківщини сучасного карате. Іноді західним студентам важко пристосуватися до правил етикету доджо, які у Японії. Японська культура дуже складна, і багато з того, що приймається як зрозуміле там, зовсім не прийнятно на Заході. Ось чому японські інструктори, які здійснюють поїздки на Захід і живуть там деякий час, стикаються з необхідністю пристосовувати свій стиль навчання, так щоб він ставав більш прийнятним для студентів-неяпонців. Звичайно, значна частина традиційної системи збережена, але певні правила або повністю відкинуті, або застосовуються частково або вибірково. Суворі вимоги справжнього традиційного шляху часто залишені для старших студентів, які вже продемонстрували своєю завзятістю, що вони бажають прийняти виклик більш жорстких традиційних вимог до поваги, терпіння, відданості, вірності майстру та Будо загалом.

Протягом багатьох років робилося багато спроб засновниками еклектичної системи бойових мистецтв “Вестернойзд” (“європонезовані”) знищити, наскільки можливо традиційний бойовий шлях, заявляючи, що з європейців він недоречний і прийнятний. Але, роблячи це, ці люди несвідомо відривають себе від того самого джерела життєвої сили, яке робить бойові мистецтва Сходу унікальними.

Прикладом цього може бути догі, або форма для тренувань. У деяких школах можна побачити догі різних кольорів, пошиті так для того, щоб дізнаватися про різні звання, різні спеціальності індивідуальних студентів. Ця ідея зовсім далека від традиційного японського шляху, згідно з яким простий білий тренувальний костюм, який носить кожен, починаючи від керівника і до новачка, що прийшов уперше, від члена парламенту і до простого трудівника, служить для нагадування про таку чесноту як скромність. Що, у своїй суті, всі люди створені рівними і що тільки ілюзія лежить в основі поняття, що хтось кращий за іншого.

Люди розрізняються лише за старанністю до тренувань та скромності серця. Ніхто не стане довго терпіти хвалька, яким би вправним або могутнім (сильним) він не був. Єдиною причиною таких речей, як кольорові доги тощо, є задоволення свого “я” та гордості студента. Для нетерплячої західної людини це може бути і необхідністю з ділової точки зору власника доджо – створити інтерес і підтримувати приплив внесків. Але для традиційного терплячого та рішуче налаштованого японця – це справді дивно. У доджо Кіокушин по всьому світу суворо підтримуються традиції, і все ж таки ми йдемо на компроміс, де це прийнятно.

Ставлення змінюється залежно від нації, тому є й варіації в правилах. Як мовилося раніше, правила – це, переважно, здоровий глузд. Немає виправдання лінощів, і неможливо виправдати через це зневагу до правил. Навмисне порушення цих правил сприймається як серйозна образа, завдана філософської основі карате-до. Прагніть ретельно вивчати ці процедури, оскільки вони є важливою частиною вашого навчання. Згодом вони стануть вашою другою суттю (природою). Доджо – це не просто гімнастичний зал або якийсь старий тренувальний центр. До нього потрібно ставитися як до релігійного святилища, куди приходять, щоб сконцентруватися всією душею та серцем, прагнучи досконалості духу. У карате мало мати великі м’язи, необхідна досконалість характеру. Піклуйтесь і пишайтеся своїм доджо і ставтеся до нього, як до благоговійного місця. Будьте терплячі у навчанні. Якщо щось здається не ясним, ви згодом почнете розуміти і цінувати мету цього та його значення.

Карате часто вважають чимось великим, грубим і потребує багато витрат енергії, спортом, який служить незначним цілям, і тільки вчить своїх членів, як завдавати поразок один одному найогиднішими способами. Без ввічливості доджо в короткий термін стає повним грубих та лютих людей. Будьте щирими, засвоюючи етикет доджо. Церемонія без щирості – лицемірна, і в цілому – не личить людині бойового мистецтва. Каратист повинен бути видно як по чемності, так і здоровому блиску в його очах і жвавості його рухів. Ніхто не вищий за загальні правила ввічливості, які виражені в правилах доджо. Часто старший студент стає надто безцеремонним з доджо та своїми товаришами і знаходить веселим нехтувати правилами доджо.

Завжди пам’ятайте, що всі каратисти, незалежно від того чорні вони пояси або тільки новачки, тренуються в одному доджо, на одній підлозі. Усі практикують однакові техніки і прагнуть однакових ідеалів. Тому всі керуються єдиними вимогами етикету.